Ну шо, пацани

Щойно дзвонила мама, сказала, що тільки зараз побачила у поштовій скриньці. Прийшла, бо оновив дані в Резерві. Цікаво, шо якось пізно, бо я хоч і в останній черзі тоді оновлював, але все ж встиг до потрібної дати. Страшно? Піздєц як. Знаєте чому? Бо я все життя ненавидив війну, зброю, мілітаризм, ну от не про мене це, навіть з точки зору там… кіно про війну або ігри. Не моє це. Але хз, я ж тіпа законослухняний громадянин, українець. Короче, можна довго жувати все це, але я тільки зараз зрозумів, що мені не похуй (я ж знав, що вона рано чи пізно, але прийде), і що мені стрьомно, бо я, скоріше за все, буду серед тих, кого не те щоб дуже берегли. І скоріше за все... а може й ні? Я не знаю нашо я взагалі все це пишу тут, якщо чесно. Мабуть, для того, щоб почути від когось, хто вже це все пройшов, що там все насправді не так вже й погано?