кинула хлопця на вокзалі самого

невелика передісторія. я була дуже захоплена моїм хлопцем ще до початку стосунків. я поступила в вечірню школу для дорослих, де треба вчитись лише 3 останні роки, щоб здобути шкільний атестат. я вже маю один, але він не валідний, тому я пішла навчатися ще раз.

коли я побачила його, він був як сяйво для мене, так сильно відрізнявся від інших, гарний, розумний, високий та дуже стильний.

я не знаю чому, але я дуже боялася раніше стильних людей, але коли ми з ним перетиналися поглядом, я почувала себе так спокійно і надійно.

кожен раз на перерві коли я виходила курити, він тихенько підходив до кола наших однокласників і починав бесіду, але я була настільки розгублена що просто втікала від нього.

але судьба прийняла рішення звести нас, і ми зустрілися в коридорі школи перед початком занять, і він перший розпочав діалог, так як я була відсутня декілька днів тому що хворіла, і він запитав мене про стан мого здоровʼя.

після цього я наважилася написати йому та спитати його інсту, і потім все закрутилося.

наші стосунки почалися дуже швидко, бо виявилось що він мав ті ж самі почуття до мене з самого початку.

але перейдемо до самої ситуації. я навчаюся в іншому місті, ми не живемо з ним разом, але я приїжджаю до нього ввечері неділі, і до пʼятниці я залишаюсь у нього, бо так легше добиратися до школи.

я знаю що він має декілька психічних порушень, та також він за діагнозом має дуже низький дофамін, що поскладнює йому життя. але частіше це проявляється в тому, що йому складно даються фізичні активності, наприклад як довго ходити.

я приїхала в його місто, і він зустрів мене на вокзалі, злий. мій хороший настрій змило рукою, як тільки він почав кричати, що із-за того що поїзд спізнився на пару хвилин, в нас немає часу дійти до зупинки, і він не хоче йти до дому пів години пішки у зимній холод.

в мене був такий гарний настрій до цього, но він був настільки розлючений, що я просто не змогла терпіти цього, тому що він навіть не хотів вислухати мене, і був на емоціях.

я вислухала його, вибачилась, а після сказала йому щось накшталт "я ніколи не говорила що ти зобовʼязаний зустрічати мене на вокзалі, мені краще поїхати додому сьогодні" і просто сіла в той же самий потяг нічого більш не сказав.

чи я мудачка?