Я пережив клінічну смерть через травку, задавайте питання

Я пережив клінічну смерть протягом 2,5 хвилин, при цьому знаходився в стані наркотичного спʼяніння

Ні я не курив часто, це був мій 5 чи 6 раз за все життя, після того що сталось від мене ніхто не відвернувся, це змінило моє життя на краще.

Далі постараюсь відповісти на всі питання настільки чесно як це можливо.

UPD:

Нарахунок стану, під час, розпишу детальніше, аби всі мали коротке розуміння

Отже розпочну з того, що перші декілька хвилин я почував себе добре, не було розуміння, що щось не так, звичайний ефект від канабісу

Гірше почало ставати після того як я ліг на стіл ,що був переді мною, при цьому я перестав відчувати час взагалі, його ніби не існувало( це був перший дзвінок, бо я дуже пунктуальна людина яка завжди слідкує за своїм тайм менеджментом)

Курив я не один ( людина скажемо під імʼям Роман)

І так, Рома розуміє що я не відповідаю йому, хоча чую, бо погляд спрямований на нього, таще мене у ванну, де я вмиваюсь, легше не стає, я спускаюсь і лягаю на підлогу, мене різко попускає, мене нудить в туалет( я все ще зберігаю спокій) , бачу на мою думку кінець, мене записують в блокнот олівцем, світла особа яка не має лиця, і світиться сяйвом наче зоря

Я почуваю себе прекрасно ще протягом хвилини, і знову сідаю на підлогу.

Далі я перестаю бути людиною, я перетворююсь на желе, яке не може рухатись від слова зовсім, в мене закриваються очі, але приходить розуміння, якщо їх закрию то моє життя буде закінчено в ту саму секунду

Думки пропадають, але я продовжую чути голос Роми, моєї дівчини і її мами, яка в цей момент тримає мене на руках і не дає заплющити очі (від частини вони і не дала мені опустити руки коли думками я розумів що фізично більше не витримаю)

Знову зʼявляється відлік часу,але не вірний, я на повному серйозі думаю, що пройшло 10 років, я в комі, а навколо мене просто всі ці люди

Далі я памʼятаю як мене знову нудить, я починаю чути запах свого парфума (який тепер мені бридкий)

Приїхали медики

Мене виносять з будинку, і кладуть в авто

Ми починаємо рухатись

Смерть 1 (1.5 хвилини по документах)

Я відчуваю як уповільнюється моє сердце, перестає дзвеніти в вухах, повна тиша, я на одинці з самим собою, в голові вмикається відлік, показується ніби статистика про життя, при цьому без чисел і зрозумілих символів, але я ніби все розумів. 10000000 думок, куча картинок, темнота, без болі, ніби повільно наступаюча тінь яка переходить в ніч. Весь це час я говорю собі що на цьому все не закінчиться, я виживу , заспокоюю себе що все буде добре.

Я знову в собі, серце колотиться, мені надалі погано, але я радію, всередині я пригаю як дитина.

Я в лікарні, мені ставлять капельницю ( їх було 3 в загальному)

Гучно чую ритм свого серця, який знову уповільнюється

Смерть 2 (1.1 хвилина по документах) Біла стіна, з чорними плямами що поширюється, різкий крик (схожий на свисток смерті Мая) ( думки з момента першої смерті не зупинялись), темнота від якої я стараюсь втікти. Темнота, знову, тиша.

Я знову в собі.

Зайшли поліцейські, розмови, прохання поставити підпис, слова лікарші до моєі дівчини, з проханням ,щоб вона мене кинула, обзивання в мою сторону, погане відношення, я заснув з якимось спокоєм і розумінням що далі буду живий.

Ранок, стан тримається, не так сильно, але, все ще присутнє, мене забирають з лікарні в село, де я відхожу 3-4 дні.

Зараз все добре, я без поганих звичок, люблю своє життя і ціню кожен момент